Актуальність проєкту
Сучасні українські підлітки дорослішають у надзвичайно складних умовах. Багато хто з них народився в часи Помаранчевої революції чи невдовзі після неї, а Революція Гідності залишилася в їхніх дитячих спогадах. Більшу частину життя цього покоління супроводжує війна, і їхній підлітковий вік припав на її повномасштабну фазу. Це покоління виростає з відчуттям власної країни, з досвідом громадянських протестів та усвідомленням того, що їхні дії мають значення для суспільства. Водночас вони стикаються з екзистенційними виборами та етичними дилемами значно раніше, ніж їхні ровесники в інших країнах.
Для цієї молоді участь у громадянському суспільстві вже зараз не є абстрактним поняттям. Навіть ті, хто ще жодного разу не мав можливості голосувати на виборах через воєнний стан, уже долучаються до громадських акцій і ініціатив. Прикладом цього став «картонковий протест» проти спроби обмежити незалежність антикорупційних органів, у якому активну участь брали зовсім молоді люди. Водночас шкільний курс правознавства, що мав би підготувати їх до громадянської активності, залишається майже незмінним протягом останніх десятиліть. Він обмежується формальним ознайомленням із Конституцією та державним устроєм, не даючи практичних знань і не враховуючи актуальних викликів війни, цифрової безпеки чи прав людини у кризових ситуаціях.
Необхідність оновлення громадянської освіти для старшої школи підтверджується й результатами дослідження Центру досліджень громадянської освіти (CEA, 2023). У ньому наголошується, що чинні програми для 10–11 класів залишаються переважно формальними: вони зосереджені на описі державного устрою та Конституції, але майже не охоплюють сучасні виклики — від прав людини та цифрової безпеки до питань участі в громадянському суспільстві. Автори дослідження підкреслюють, що громадянська освіта має стати практичною, інтерактивною та міждисциплінарною, інтегрувати реальні кейси, а також враховувати гендерні аспекти й потреби різних соціальних груп. Ці висновки безпосередньо підтверджують актуальність нашого проєкту, який спрямований саме на подолання зазначених прогалин.
Попри те, що на національному рівні вже розпочато дискусії про оновлення змісту громадянської освіти, старшокласники ще довго не відчують змін, оскільки реформа Нової української школи (НУШ) наразі поширюється лише на початкову школу і до 5 класу. А саме підлітки перебувають у критичному віці, коли за рік-два стають повноправними учасниками суспільного життя. Тому важливо вже сьогодні створювати навчальні програми, які не тільки інформують, а й допомагають розвивати практичні громадянські компетентності: критичне мислення, розуміння демократичних процесів, здатність діяти відповідально й відстоювати власну гідність.
