Як любити цю країну
без кокаїну, нафталіну та інших допоміжних речовин
Семінар-дослідження на тему патріотизму, колективної памʼяті та досвіду великої війни.
Цей семінар — не лекція і не маніфест. Це спроба вголос мислити про те, як ми змінились за останні роки. Про те, чим для нас стало поняття «бути українцем», що значить любов до країни, та як ця любов проявляється в повсякденних діях, виборах і навіть у мовчанні.
Семінар охоплює не лише емоційно-ціннісний пласт, а й практичний: як говорити з дітьми, з ветеранами, з собою — не перетворюючи патріотизм на пропаганду, а памʼять — на формальність. Запис вебінару про ненормативну лексику для батьків і вчителів про те, як говорити з дітьми про лайку без моралізаторства. Розглядаємо історичні витоки табуйованих слів і те, як змінювалися їхні функції; пояснюємо, чому підлітки лаються (самоствердження, розрядка болю/стресу, привернення уваги) та які реакції дорослих працюють. Ділимося практиками шкільної спільноти: заборона адресної лайки, дозволені “деперсоналізовані” вигуки, домовленості, поетапне тренування самоконтролю замість покарань. На виході — конкретні інструменти для правил у спільноті та екологічної розмови з дітьми