Тіло

Ізми

У світі ідеологій, філософій та релігій

Пояснювати складні явища зрозумілою мовою — одне з моїх найулюбленіших занять у житті. Зрештою, і самий надійний спосіб самій в чомусь розібратися :)

Робота над цією книжкою була задоволенням.

Вона легкою мовою розповідає суть основних ідеологічних, політичних, релігійних і філософських ізмів, які насичують наше медіаполе.

Орієнтована на підлітків, але сподіваюсь багатьом дорослим теж буде цікаво :)

(200 сторінок, формат 70×90 мм, обкладинка м'яка)

Спершу я опитала своїх учнів в БеркоШко, з якими ізмами вони взагалі стикалися: фемінізм, нацизм, імресіонізм, комунізм, расизм — вони накидали довжелезний перелік понять. Я розсортувала їх по категоріях, одразу відклала в бік мистецькі ізми, бо це точно має бути з візуальним рядом, а от з іншими цікаво було попрацювати.

Спершу я писала своє бачення, потім консультувалася у знавців.

З філософсько-політичними поняттями мені допоміг Володимир Єрмоленко.

У релігійних питаннях — завжди можна було звернутися до Ігоря Козловського — і ця книга стане моїм внеском у збереження пам'яті про світлу людину.

Не схибити з формулюванннями про фемінізм мені допомогла Тамара Марценюк.

Потім ми читали цей текст вголос з Василь Кривошея і я просила його переповідати своїми словами, як він зрозумів ту чи іншу тезу. І якщо формулювання виявлялось надто заплутаним, я пояснювала йому суть і ми разом вигадували як пояснити більш зрозуміло.

Дуже вдячна Роксолані Святo і Марині Александрович — завжди захоплююсь роботою редакторів, які вміють зробити звучання тексту смачнішим :) і Анна Процук — за останню крапку у цій справі.

За крутяцьке візуальне оформлення, що додає заводолення від читання, дякую Олені Старанчук і Олегові Гришенку 💛

Бажаю читачам прокайфувати від розрізнення явищ і вдумування в суть не менше за авторку :)

UPD: Рік видання цієї книжки — 2023, але основний текст був написаний у 2020 році. Тоді багато явищ сприймались менш гостро. Не знаю, як для вас, але для мене ідентичність, патріотизм, націоналізм відтоді заграли новими барвами. Не те щоб моя думка щодо них змінилася, але з'явився досвід, який дозволив уточнити ці визначення. Окрім того, ближче знайомство з російською пропагандою виявило спотворення сенсів, які вона накладає.

Тож тепер, з урахуванням цих обставин прошу розділ про націоналізм і патріотизм читати у такій редакції:

Патріотизм і націоналізм (стор. 145-146)

Все, що сказано досі про націоналізм — усвідомлення своєї причетності до держави, відстоювання інтересів своєї нації при повазі до інших тощо — часто називають патріотизмом.

Патріотизм (з греки πατρίς — батьківщина) — почуття любові до своєї Батьківщини, співпричетності до її культури, захисту інтересів, в тому числі готовність захищати її від зовнішніх загроз. Якшо націоналізм — це ідеологія — система поглядів і практик, які діють в спільноті, то патріотизм — це переживання кожної конкретної людини.

Протилежністю до націоналізму є космополітизм (з греки від κόσμος — всесвіт та πολίτης — громадянин) — це ідеологія світового громадянства. Для космополітів приналежність до людства загалом і сповідування загальнолюдських цінностей є важливішою за причетність до однієї нації чи культурної традиції.

Отже, патріотизм — це почуття любові до своєї батьківщини, а націоналізм — це усвідомлений громадянський вибір і готовність до боротьби за свою державу. І чим більших зусиль потребує така боротьба, тим до більш рішучих кроків вдаються борці.

В Україні яскравими представниками націоналістів були Микола Міхновський, Дмитро Донцов, Степан Бандера. Чи були вони радикальними? Безперечно, вони були значно радикальнішими за багатьох своїх колег. Але їхній радикалізм полягав не у вивищенні над іншими націями, а у жагучому прагненні здобути свою державу, вивільненні з-під чужого панування. І часом єдиний спосіб досягти мети — поставити її понад усе.

Націоналізм початку ХХ століття в Україні ще називають інтегральним (з латини integer — цілий, неподільний), він мав на меті об’єднати в одній державі українську націю, розділену на той час між імперіями.

Для кожної окремої нації боротьба за незалежність завжди має позитивне забарвлення. А от з погляду будь-якої імперії сприймається як негативне явище, бо підважує саму імперію. Тож не дивно що і Російська імперія, і Совєтський Союз і нині Російська Федерація у своїй пропаганді пов’язує радикальний націоналізм з розпалюванням національної ворожнечі і етнічною дискримінацією. Проте такі риси властиві іншим «ізмам»: шовінізму, нацизму, рашизму. Поговоримо про них детальніше.

Проситиму видавництво врахувати це коригування у наступному тиражі.

Валентина Мержиєвська

Ізми

У світі ідеологій, філософій та релігій

Контакти