Сергій Черкасов, засновник логічно-математичної школи Think, автор настільних ігор
Аналізувати, планувати, обґрунтовувати – три ключові вміння, необхідні розуму для вирішення нових проблем. Усі три Валентина Мержиєвська якимось чарівним дивом змогла вмістити в свої задачники. Можливо, їй відомий якийсь таємничий, стародавній шифр? Шумерський клинопис, “кіпу” загадкових інків чи навіть китайський цзягувень? Я не знаю. Обов’язково запитаю її при зустрічі, а потім розповім вам. Проте за роки моєї роботи з задачниками БеркоШко та дітьми стало абсолютно очевидним одне – інформаційні математичні блоки описані так, що кожна проблема (задача) містить у собі не тільки підказки для пошуку рішення, а й простір для помилок.
Простір для помилок. Яке значення ця територія має для учня? Як впливає на розвиток когнітивних здібностей поєднання в одному збірнику задач із лінійними алгоритмами рішень та завдань, які вимагають пошуку нелінійних підходів? Звісно, відповідей на це питання може бути багато, але є одна, цікава як дітям, так і дорослим. Простір для помилок закликає до мандрів. Справжніх, живих мандрів колами задач, у яких відбувається пошук відповідей на цікаві, ретельно продумані та лаконічно сформульовані питання. Це terra incognita, яку хочеться досліджувати щодня, поринути у математичну подорож і йти, йти, йти, не зупиняючись.
Після такого абстрактного каламбуру мені захотілося трохи сухих фактів. Таких, що аж зашелестіли б сухістю білих, прямокутних аркушів. А вам захотілося? Звісно, фактів на користь задачників БеркоШко більш ніж достатньо.
Послідовність задач 1-4 класів, описаних у задачниках, я б порівняв з драбиною. Крок за кроком піднімаєшся, спершу важко і незрозуміло, але раптом, на певній висоті, озираєшся і бачиш уже доволі далеко, а з кожним новим кроком кругозір стає ширшим.
Є чимало візуальних завдань і проблем, які дозволяють дітям відпочити від текстів. Лабіринти, арифметичні розмальовки, вирізалки, мотузкові вузлики, годинники, симетрії – усе це теж математика. І все це спонукає учня до активного занурення у процес пізнання світу.
Рівень задач на шкалі від "суперлегко" до "суперскладно" я б позначив як від середнього до складного (олімпіадного).
90% задач проілюстровані. Проте додам, що ілюстрації стримані, дбайливі, не кричущі й не перевантажують уяву. Вони ретельно зважені, аби захопити, але не відволікати.
А ще це задачник про Україну, де використовуються українські імена, мапи, наративи та мрії. Для мене це важливо.