Валентність

Слова і дії пам'яті

Запрошуємо на семінар Валентини Мержиєвської "Слова і дії пам'яті" про роботу пам’яті, її мету і способи вираження, а також про проговорення цих тем з дітьми і підлітками.

На семінарі ми обговоримо:

Яку роль виконує пам'ять в спільноті. Як вона впливає на формування ідентичності.
Поговоримо про існуючі практики пам'яті і пошук нової мови.
Про способи вшанування загиблих і залучення громад.
Про те, як говорити з дітьми і підлітками. Загальні підходи до проведення уроків пам'яті

Час: 19 жовтня, о 14:00. Тривалість 2 години.

Вартість: 400 грн. Половина коштів одразу піде на потреби аеророзвідки.

Якщо ви не змогли бути присутні безпосередньо, надішлемо вам запис.

Валентина Мержиєвська: "Мене дуже давно цікавить тема пам'яті: що ми запам'ятовуємо, як ми про це розповідаємо і яку роль пам'ять відіграє в нашому сприйнятті себе і своєї історії.

Для мене це почалося з зацікавлення власним родоводом, з родинної пам'яті. Коли в мене народився старший син, я почала збирати родинні історії і будувати родове дерево. Мені вдалося зібрати інформацію про майже 600 осіб з 7 поколінь. Про деяких не лише роки життя, а й життєві історії. Це склало картину того, які навички, здібності, риси були притаманні людям в моєму роду, а які ми зараз відкриваємо як першопрохідці.

Родинні історії мене цікавили з дитинства. Улюбленою казочкою змалку було: "Тато, розкажи, як ти був маленьким". І я дуже ціную речі, які передаються у спадок. В Україні мало родин можуть похизуватися спадковими діамантами чи маєтками. Але у нас можуть бути інші коштовності. У мене, наприклад, збереглася швейна машинка Singer від бабусі, а від діда — старий чайник. І це такі невеличкі скарби, які я хочу зберегти і передати далі. Але речі не говорять самі по собі — речі говорять лише з історіями, розказаними про них.

З початком повномасштабної війни пам'ять набула ще одного дуже важливого виміру. Ми маємо зберегти пам'ять про війну, щоб спробувати передати можливі способи пристосування, зберегти пам'ять про тих, кому не вдалося зберегти життя, а головне не втратити свого власного пережитого досвіду. Тож я почала збирати різні спостереження і проходити навчання на цю тему.

Я не можу сказати, що досконало опанувала питання меморіалізації — це лише перше знайомство. Два роки поспіль у 2022 і 2023 роках я брала участь у навчанні від організації Centropa, які займаються меморіалізацією єврейської історії в Європі, знайомилась з їхніми підходами. Навесні 2024 року пройшла навчання в Лабораторії практик меморіалізації від Past / Future / Art і Музеєм сучасного мистецтва MOCA NGO. А ось цього тижня мені пощастило потрапити на конференцію "Реалізація права на пам'ять", яку організовували Фонд “Партнерство за сильну Україну” та Український інститут національної пам'яті.

Це все дало мені багато цікавих усвідомлень, якими я хочу поділитися. Бо знаю, що серед моїх фоловерів є багато людей, які працюють з дітьми і підлітками, і вони не чекають, коли держава розробить національну стратегію збереження пам'яті, вони ставлять свої питання вже і вони вже потребують осмислення того досвіду, який ми переживаємо з ними разом.

На семінарі навряд чи будуть якісь остаточні висновки чи готові рекомендації — це скоріше роздуми і усвідомлення, які мені видалися цінними під час моїх досліджень. І які можуть згодитись вам.

Тож, запрошую на семінар, який я назвала "Слова і дії пам'яті". Йдеться, звісно, не про навички запам'ятовування віршів чи таблички множення, а про пам'ять досвіду, пам'ять про людей, чиє життя було цінним для нас, пам'ять про події, які були травматичними, але й трансформуючими. І про історії, які ми маємо навчитись розповідати так, щоб наступні покоління сприймали їх не як формальність, не як імітацію, а як щирий досвід, який вони зможуть привласнити".

Слова і дії пам'яті

Контакти