Ігри з ЧасоЛінією

Післямова
Обережно, ЧасоЛінія змінює сприйняття часу!
Поки ви гортаєте її розворот за розворотом, то занурюєтесь у конкретну епоху, як у звичайній книжці. Але найцінніше починається тоді, коли ви розгортаєте її на всю довжину на підлозі чи великому столі.
Саме тоді вмикається helicopter view — панорамний погляд з висоти пташиного лету. Замість окремих дат перед вами постає цілісна картина: історія з набору фактів перетворюється на живу мережу, де все пов'язано з усім.
Гортаючи сторінки, ви вже склали перше враження. У післямові ж хочемо показати, як повертатися до цієї панорами, щоб помічати паралелі між різними країнами, причинно-наслідкові ланцюжки та сюжетні арки, що простягаються крізь віки.
Цей текст — підказка для дорослих, які заново відкривають для себе історію, та для вчителів, які прагнуть залучити підлітків до живих дискусій.
Паралелі й перетини
Найпростіший, але дуже дієвий спосіб читати ЧасоЛінію — це зіставляти події в Україні з рештою світу. З одного боку, це дозволяє помітити, через які несприятливі обставини Україні щось не вдавалось,а з іншого — навпаки, відкриває, скільки скільки всього у нас відбувалось синхронно з іншими країнами. Це руйнує стереотип, нібито Україна була десь на периферії.
Широко відомо, що коли у 1861 році в Російській імперії, до складу якої тоді входила більша частина нинішньої України, тільки-но скасували кріпацтво, то в Лондоні вже будували першу лінію метрополітену. Те, що в США рабство скасували ще пізніше, не дуже втішає. Але це далеко не єдина вражаюча паралель. ЧасоЛінія і була створена для того, щоб ви могли помічати нові й нові зв’язки між історичним фактами і явищами.
Іноді вражає тяглість процесів. Ви звернули увагу, скільки часу діяв лікей Арістотеля? — понад 250 років, а академія Платона — майже тисячу! Захоплює і будівництво Великого китайського муру, яке почалося в епоху розквіту скіфської культури на наших теренах, а завершилося аж у часи козацьких повстань та Берестейської унії. 
Чим далі — тим захопливіше. Коли у Британії засновують Оксфордський університет, а Рим відправляє перші хрестові походи, у нас триває державотворення — діє збірник законів «Руська Правда», Володимир Мономах пише свої «Повчання», а Нестор Літописець укладає «Повість минулих літ». Проте пізніше, коли у Франції засновують Сорбонну, на наших землях настають несприятливі часи — монгольська навала і руйнування Києва. Але, продовжуючи тему університетів, зауважимо, що Києво-Могилянську академію відкрили раніше, ніж американський Гарвардський університет .
Таких контрастів можна помітити чимало: коли у Європі з’являється ідея прав людини і в Британії видають «Білль про права», Київську митрополію підпорядковують Московській православній церкві. А коли в Америці ухвалюють Декларацію про незалежність США, у нас Російська імперія остаточно руйнує Запорозьку Січ, трохи згодом — анексує Кримське ханство. Причому в той самий рік, коли брати Монгольф’є у Франції будують і запускають першу повітряну кулю.
Та поки у Європі розвиваються гуманістичні ідеї доби Просвітництва, тут Російська імперія намагається придушити українську культуру, запроваджуючи Валуєвський циркуляр та Емський указ. Дивно усвідомлювати, що вони продовжують діяти в епоху, коли людство вже винайшло телефон і радіо.
Варто відстежувати й розбіжності між європейською історією, яка охоплювала і українські землі, та подіями в Московії: ось, до прикладу, славетна битва під Оршею, під час якої військо Костянтина Острозького вщент розгромило московитів, відбулася за кілька років до того, як Мартін Лютер сформулював свої 95 тез, з яких почалалась Реформація. А коли ухвалювали Люблінську унію, створюючи потужну європейську державу Річ Посполиту, до якої увійшли і українські землі, на Московщині ширився кривавий терор опричнини Івана Грозного.
Не менш інтригує й історичний контекст літературних текстів: бентежний роман «Дівчинка з ведмедиком» В. Домонтовича та не менш бентежний «Коханець леді Чаттерлей» Девіда Лоуренса виходять друком в один рік. А антиутопія Олдоса Гакслі «Який чудесний світ новий» виходить у світ тоді, коли в Україні вирує штучний сталінський Голодомор.
Дві великі битви Першої світової війни: битва на Соммі на Західному фронті і бої за гору Лисоня на Східному — відбувались одночасно. А Пулітцерівську премію у США запровадили в той самий рік, коли в Києві заснували Українську академію мистецтв. 
Або, наприклад, знаєте, коли Джон Р. Р. Толкін видав у Британії свого «Володаря Перснів»? У той самий рік, коли Кримську область приєднали до УРСР. 
На ЧасоЛінії яскраво помітна прірва між совєтською системою і вільним світом  —  наскільки ізольованим, травматичним та ворожим було життя в СССР. Поки совєтські танки в’їжджали до Чехословаччини, щоб придушити «Празьку весну», у США організовували легендарний музичний фестиваль у Вудстоці та готувалися до висадки на Місяці.
А коли поет-дисидент Василь Стус відбував ув’язнення і невдовзі загинув у карцері совєтського табору «Кучино», в світі відбулася одна з наймасштабніших благодійних подій в історії музики — концерт Live Aid на стадіонах «Вемблі» у Лондоні та «Джон Ф. Кеннеді» у Філадельфії. Весь світ збирав кошти на подолання голоду в Ефіопії, а 2 мільярди глядачів насолоджувалися виступами Фредді Мерк’юрі, Девіда Боуї, Пола Маккартні, Мадонни, Філа Коллінза, Еріка Клептона, Стінга та багатьох інших. Лише уявіть: якби не СССР, Стус міг би слухати Queen!
А потім падає Берлінський мур — і в той самий рік у Чернівцях відбувається перший фестиваль «Червона рута», що стане культовим. В той рік, коли вперше вийшов в ефір серіал «Друзі», США, Британія та Росія підписали з Україною Будапештський меморандум, змусивши позбутись ядерної зброї. Але це був не кінець, новітня історія України лише починалась і вона вже не буде ізольованою від решти світу. Під час Помаранчевої революції в світі з’явився YouTube, а Революція Гідності розпочалась з допису в Facebook.
Причинно-наслідкові ланцюжки
Найцінніше в ЧасоЛінії — це можливість відстежити, як подія, що відбулася на одному кінці планети, запускає довгий ланцюжок і рикошетом б’є по процесах на іншому боці. Це справжнє історичне доміно.
Один із яскравих ланцюжків переплітає Україну і Польщу. Після того, як Річ Посполиту розділили між собою три держави (Габсбурзька монархія, Прусське королівство та Російська імперія), поляки не припиняли боротися за свободу. Потужне повстання проти Російської імперії очолив Тадеуш Костюшко. Свого часу він вивчав військову справу й архітектуру в Парижі, брав участь у Війні за незалежність США, де дослужився до звання бригадного генерала. Проте це повстання закінчилося поразкою і призвело до Третього поділу Речі Посполитої, після чого польська держава зникла з карти світу. За 35 років спалахує нове, Листопадове повстання під гаслом «За нашу і вашу свободу» (Za wolność naszą i waszą). Через те, що студенти і викладачі знаменитого Кременецького ліцею на Волині брали активну участь у протестах, Кременецький ліцей закривають, розформовують усі фонди, а обладнання, бібліотеку й навіть рідкісний ботанічний сад перевозять до Києва. І саме на цій базі невдовзі відкривають Київський університет (тоді Святого Володимира, нині — імені Тараса Шевченка). Царський уряд заснував його для просування русифікації і зменшення польських впливів. Проте саме цей університет дуже швидко перетворився на осередок українського національного відродження. Саме сюди приходить працювати в археографічну комісію молодий поет Тарас Шевченко, і саме тут долучається до Кирило-Мефодіївського братства. За участь у братстві Шевченка відправляють у десятирічне заслання в оренбурзькі степи. Під час цього заслання він спілкується з ув’язненими учасниками того ж таки Листопадового повстання й дедалі більше переконується в необхідності боротьби за свободу і проти імперських впливів. А коли спалахує чергове, Січневе повстання поляків, щоб польський визвольний рух не розбудив українське суспільство, яке вже увібрало ідеї Шевченка, міністр внутрішніх справ Петро Валуєв підписує свій відомий циркуляр із заборонами української мови, бо її: «не було, немає і бути не може».
Неймовірно захопливо відстежувати також феномен «множинного відкриття», коли науковий поступ у різних куточках планети стається синхронно, доводячи, що видатні ідеї буквально витають у повітрі й не належать комусь одному. Ось приклад одного з них: перші лабораторні дослідження електромагнітних хвиль Томасом Едісоном та Генріхом Герцом заклали теоретичний фундамент, на якому незалежно один від одного почали будувати практичний бездротовий зв'язок винахідники з усього світу. В межах 5 років, одночасно київський студент В. Добровольський креслив свій сміливий проєкт радіотелеграфу, Олівер Лодж демонстрував першу передачу кодів Морзе, Олександр Попов створював свій приймач «грозовідмітник», а Нікола Тесла та Гульєльмо Марконі вели запеклу патентну боротьбу за першість. Те, що сучасники сприймали як конкурентне змагання, з часової віддалі сприймається як глобальний інтелектуальний прорив людства. 
Перегукується і наука: вчені в харківському УФТІ та в Кембриджі працюють над розщепленням атомного ядра абсолютно паралельно, в один і той самий час, і англійці випередили харків'ян буквально на кілька місяців. 
Трапляються в історії й трагічні ланцюжки. Масові розстріли євреїв у Бабиному Яру в Києві стали прямим поштовхом до скликання Ванзейської конференції, де нацисти ухвалили «остаточне вирішення єврейського питання». Німецьким солдатам було психологічно складно розстрілювати таку велику кількість людей вручну, тому нацистське керівництво почало шукати інші технологічні рішення. Так з'явилися «фабрики смерті» і газові камери.
Арки подій
Окрім прямої причинно-наслідковості, на ЧасоЛінії дуже цікаво шукати різні відсилки одних подій до інших, які ніби римують історію крізь час.
Є прямі наслідування: спершу Адам Міцкевич створює свій політико-релігійний маніфест «Книги народу польського і польського пілігримства», а вже за кілька років Микола Костомаров переймає цю художню форму, пишучи «Книгу буття українського народу» для кирило-мефодіївців.
Є історичні ланцюжки подій в архітектурі. Наприклад, згадуючи відбудову Михайлівського Золотоверхого собору, ми згадуємо і момент його руйнування та логічно — першого зведення храму.
Повторюваність воєнно-екологічних катастроф також впадає в око. У 1941 році під час відступу совєтські війська підірвали ДніпроГЕС, вдруге це зробили німецькі війська у 1943-му. А у 2023 вже російська армія підірвала дамбу Каховської ГЕС.
Ще одним прикладом свідомої відсилки до історії є сучасний музично-просвітницький проєкт «МУР», який апелює до Мистецького українського руху, який створювали наші письменники в таборах для переміщених осіб Ді-Пі у 1940-х роках.
Або міжкнижковий діалог Артура Дроня, який не планував йти у військо: навчався на журналіста, писав вірші, працював у видавництві, але під час повномасштабного вторгнення у 2022 році став добровольцем. Його перша прозова книга «Гемінґвей нічого не знає», написана в окопах під час російсько-української війни, відсилає до Ернеста Гемінґвея з його найвідомішим антивоєнним романом «По кому подзвін». Бо сучасна війна кардинально змінила сприйняття антивоєнної світової літератури, бо гасло «Ніколи знову» не спрацювало, принаймні не для України.
Ігри з ЧасоЛінією
Вчителям і батькам ЧасоЛінія допоможе зробити уроки історії та спільні обговорення захопливими. Ось кілька пропозицій завдань:
Гра в контексти
Запропонуйте учасникам вибрати будь-яку одну подію над лінією — це події, які відбувалися на теренах нинішньої України. А тоді дослідіть сусідні події (як над, так і під нею) в цьому ж часовому відрізку. Це дозволяє об'єднати різні події в один історичний контекст і створює відчуття причетності до глобального світового процесу.
Еволюція кольору
Можна досліджувати події, позначені одним кольором. Наприклад, можна рухатися суто по рожевих позначках і відстежити, як змінювали одне одного великі художні епохи — Відродження, бароко, класицизм, модернізм. Або по темно-синіх, вишукуючи наукові відкриття, чи по бежевих, відзначаючи, під час яких подій були написані ті чи інші тексти. Це дозволяє подивитися на історію не лише через призму воєн та політичних подій.
Цікаво також спостерігати за тим, як кольори розподіляються на ЧасоЛінії між епохами. У первісні часи політичних подій не відображено взагалі (хоча вони вочевидь були), там панують кліматичні та природні явища, бо про людей того часу ми знаємо лише з археологічних розкопок. У княжу добу раптом вибухає жовтий колір релігії. Чому? Бо історію тоді писали монахи-літописці, і вони сприймали світ через свою релігійну оптику. У козацькі часи ЧасоЛінія стає червоною від війн та повстань. А в ХХ столітті з’являється похмурий чорний колір терору та репресій.
Визначаємо «хештеги»
Усі події на ЧасоЛінії мають розподіл по кольорах (сірий — економіка, зелений — природні явища, бузковий — освіта і культура тощо), але часто історичні явища складні й можуть мати кілька сфер одночасно: наприклад, рішення суду про повернення скіфського золота в Україну або передача копій Конституції Пилипа Орлика зі Швеції — це політика, культура чи наука? Оберіть кілька таких неоднозначних подій і спробуйте обґрунтувати кожну з категорій. Тут немає однієї правильної відповіді, найцікавіше — аргументація.
Історичне доміно
Спробуйте разом розплутати якийсь причинно-наслідковий ланцюжок, рухаючись від епохи до епохи. Можна взяти готовий приклад із згаданих у цій післямові, а можна створити власний.
Оберіть дві випадкові події в різних місцях ЧасоЛінії і увімкніть логіку, знання географії, історії та нестримну фантазію, щоб прокласти між ними уявний місток. Як винахід друкарського верстата міг вплинути на появу повстанських пісень? Як промислова революція змінила вечори в українських хатах-читальнях? Часом такі інтелектуальні виклики породжують цікаві інсайти.
Історичний сторітелінг
Це чудове тренування зв'язного мислення та логіки. Оберіть фрагмент ЧасоЛінії — наприклад, розворот на 50–100 років — і спробуйте об'єднати якомога більше зображених там подій в одне суцільне оповідання.
Особистий літопис
Створіть аналогічний таймлайн-літопис подій вашої родини чи вашої локальної спільноти.
Накладіть свою сімейну стрічку на загальну ЧасоЛінію. Знайдіть рік народження бабусі — що відбувалося у світі в цей час? Що панувало в культурі, коли ваші батьки одружилися? Що відбувалось в світі, коли ви пішли в перший клас чи коли народився брат? Коли історія країни перетинається з історією вашої родини, відбувається справжнє диво. Історія перестає бути шкільним предметом чи просто галуззю знань. Вона стає вашою власною історією.
Полювання на «невидимок»
Жоден таймлайн у світі — навіть завдовжки понад вісім метрів — не здатний вмістити всього. Запропонуйте учасникам додати на ЧасоЛінію те, чого тут... немає. Ця вправа дозволяє зрозуміти, що будь-який історичний наратив — це завжди суб’єктивний вибір автора, який підбирає події й пов’язує їх між собою на власний розсуд, залежно від мети.
Створюючи ЧасоЛінію, ми не намагалися скласти вичерпний перелік усіх подій світу, бо це неможливо. Кожний новий день може принести нам подію, яка стане поворотною для світу, України та кожного з нас. Але ми прагнули заохотити вас ставити запитання, сумніватися, шукати неочевидні зв’язки й щиро дивуватися.
Тож розгортайте її на підлозі, беріть олівці, сперечайтеся, дописуйте і пам’ятайте: історія — це не те, що колись закінчилося й застигло в підручниках. Це те, що ми з вами пишемо прямо зараз — щохвилини та щодня.
На нашому сайті діє спеціальна форма, де кожен читач може залишити свої пропозиції: https://valency.org.ua/timeline. Пишіть нам, які саме події, на вашу думку, варто додати. Оскільки наш проєкт живий і ми плануємо розвивати його далі, запрошуємо вдосконалювати ЧасоЛінію разом у наступних перевиданнях.
Валентина Мержиєвська